Ким бути серед зграї звірів,
Голодних, злих, лихих, паскудних?
Забитись в кут пустих подвір'їв,
Тікати від речей безглуздих...
Чи посміхатись для "як личить"?
Чи в очі правди,наче солі?
Під маску втиснути обличчя?
Що захистить мене від болю?
Дивитись байдуже новини,
Радіти гривням у кишені.
І пам'ятати щохвилини,
Що ти актор в житті - не сцені.
Зачерствіти,мов хліб забутий.
І пліснявою всіх страхати.
Труїти словом,мов цикута.
Чи лицемірити,брехати?
Ким бути?Бо ж життя не вічне,
Надійде каяття пора!
Давно питання риторичне...
Без правил ця життєва гра...
