Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: Палитры судеб - ВІРШ

logo
Світлана Себастіані: Палитры судеб - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Палитры судеб

 
(Цикл посвящён художникам Амедео Модильяни, Фриде Кало, Винсенту Ван Гогу, Зинаиде Серебряковой, Кузьме Петрову-Водкину и Пауле Модерзон-Беккер, на творчество которых лёг яркий отсвет личной трагедии.) 


1 


***


– Оппи, купи у меня чемодан!
– Но мне совершенно не нужен чемодан!
– А мне нужно всего десять франков…
       
                       В. Виленкин. «Модильяни»


– Оппи, купи у меня чемодан!
Знаю, что он тебе нафиг не нужен.
Но мне, понимаешь ли, нужен ужин.
(Перекушу – и слегка поддам…)
– Здравствуйте, Жан, вы сегодня франт.
Покамест гашиш не разъел рассудок,
вот вам – за пару сантимов – рисунок!
(Я полагаю, он стоит франк…)
– Паста божественна, Розали!
Да и бифштекс – тоже очень вкусно…
Я расплачусь как всегда – искусством,
я, к сожалению, на мели.
…Вот из песчаника голова –
нежности столп! Красота и сила…
Публика, впрочем, не оценила, –
что ж, может, публика и права.
– Доброго вечера, господин!..
Кто я такой – отгадать несложно.
Нет, не безумец, а лишь хужожник…
Купите одну из моих картин!
– Я напишу ваш портрет, мадам.
Лица, мадам, это только маски.
(Светят сквозь прорези души-сказки…)
Просто возьмите – за так отдам!..
.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .    
– Оппи, купи у меня чемодан…  



2


Её портреты


Боль! Боль!Боль!

Я цветами украшу косы.

Мои руки пусты – неправда,
я держу на руках ребенка,
не рожденного мной ребенка.
Сколько счастья! И сколько боли.

(Яркими, яркими цветами украшу мои косы.)

Мой двойник на холсте надменен,
мой двойник на холсте бесстрашен,
мой двойник на холсте прекрасен, –
помоги же мне стать такою,
помоги же мне стать собою!..
Фрида! Полное боли имя –
черной, алой и белой боли.

(Нежно умирающими цветами…)

Боль.
Боль.
Боль.

…А душа у меня плясунья –
только тело о том не знает.
Оттого-то я и крылата…


3


Звёздная ночь


Под утро он взглянул на небеса
(от одиночества простое средство) –
вертушки звёзд и месяц-круассан
над местностью разбрызгивали свет свой.
Там, за решёткой, спал больничный сад,
совсем не расположенный к сиянью
красотами, но не было преград
между воображением и явью.
И он увидел мир, как в первый раз:
всё было Откровением и Тайной.
Впечатались в зрачки голодных глаз
Огонь и Мрак в их прелести случайной.
Как фимиам, курился кипарис,
махал мистраль прозрачным покрывалом,
звезда Венеры улыбалась вниз, –
и сердце окрылённое плясало,
смеясь с недосягаемых вершин
над правилами, стилями, мозгами,
пока суровый холст его души
Бог заполнял горящими мазками!
И, детски благодарен чудесам,
он наконец уснул, припав к подушке,
и видел – водит месяц-круассан
вертушки звёзд, а может быть, ватрушки.



4


К автопортрету З.Е.Серебряковой


Совсем серебряное утро:
уютно комната нагрета,
летят по воздуху, как пудра,
пылинки солнечного света, –
покой и умиротворенье,
день будет радостным и ясным.
Остановись, мое мгновенье!
Ведь мы с тобою так прекрасны.
Дай мне еще побыть счастливой…
Увы – молитвы бесполезны,
и грубо и нетерпеливо
стучится в двери век железный.
Вот-вот подхватит и закружит
всех нас всемирное ненастье, –
как домик карточный разрушив
мое бесхитростное счастье.



5



***


Реки, стеклянная их прохлада,
и зеленеющие поля, –
яблоком Божьего вертограда
чуть золотится моя земля…
Зелень смарагда и синь сапфира,
голый мальчишка и красный конь.
(…Скоро изменится облик мира,
скоро прольется с небес огонь.
Скоро умчишься с конницей красной,
на богатырку нашив звезду…)
Ласковы дни, и земля прекрасна –
яблоко в райском святом саду…


6


***


Разве праздник станет лучше, если он будет долгим?

Паула Модерзон-Беккер


Как много в мире красоты!..
В румяных розах. В сером хлебе.
В янтарном солнце, в черном небе,
что с запредельной высоты
роняет белую звезду, –
и в этой искорке хрустальной,
и в этой женщине печальной,
цветок срывающей в саду…
В губах, лепечущих: приди!
В младенчества цыплячьем пухе,
в глазах задумчивой старухи,
сложившей руки на груди.
Летят минуты и года…
Жизнь! Наше время истекает.
Но красота не иссякает,
не убывает никогда.
А значит – ни к чему печаль!
Звезда в окне дрожит и дразнит…
…Но, покидая этот праздник,
я все-таки вздохну: как жаль!..



ID:  953454
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Історична лірика
дата надходження: 16.07.2022 13:08:19
© дата внесення змiн: 16.07.2022 13:08:19
автор: Світлана Себастіані

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ніна Незламна, Karlsson, Grace, Зоя Бідило, Макс Дрозд
Прочитаний усіма відвідувачами (385)
В тому числі авторами сайту (21) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ніна Незламна, 17.07.2022 - 15:05
12 12 16 16 32 32 Браво! 021 Чудова поезія! give_rose shr
 
Світлана Себастіані відповів на коментар Ніна Незламна, 17.07.2022 - 15:13
Дякую Вам! 16 16 16
 
Світлана Себастіані відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 17.07.2022 - 13:35
Дякую, Наталі! 16
 
Grace, 16.07.2022 - 19:52
Я вражена Вашою майстерністю. 32 Це так приємно! 16 give_rose 21
 
Світлана Себастіані відповів на коментар Grace, 17.07.2022 - 13:36
Дякую, мені теж надзвичайно приємно, що Вам сподобались вірші. 16
 
Віталій Гречка, 16.07.2022 - 14:52
Очень понравилось все, а 3 и 6 в особенности smile
 
Світлана Себастіані відповів на коментар Віталій Гречка, 17.07.2022 - 13:37
Спасибо, Виталий! 16
 
Зоя Бідило, 16.07.2022 - 13:31
Ваша поезія перехоплює подих. І спливає вкотре вічне запитання: "Як сучасники Ван Гога не зрозуміли небесний дар його мистецтва?"
 
Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 17.07.2022 - 13:45
Спасибі, Ваша похвала мені особливо приємна, бо з великим задоволенням читаю Ваші переклади та коментарі до них(по суті невеличкі вишукані есеї).
А відповідь на Ваше питання я, здається мені, знайшла у листах Ван Гога. Він жив тільки мистецтвом, не приділяв значення думці сучасників, а також в духовному сенсі значно випередив свій час.
 
Катерина Собова, 16.07.2022 - 13:28
12 12 12 Очень понравился цикл стихотворений, чувствуется рука мастера-поэта!
 
Світлана Себастіані відповів на коментар Катерина Собова, 17.07.2022 - 13:48
Спасибо, Катерина, очень рада, что Вам понравились стихи. 16
 
Макс Дрозд, 16.07.2022 - 13:20
Лица, мадам, это только маски.
(Светят сквозь прорези души-сказки…)
Просто возьмите – за так отдам!..


А душа у меня плясунья –
только тело о том не знает.
Оттого-то я и крылата


Остановись, мое мгновенье!
Ведь мы с тобою так прекрасны.


как домик карточный разрушив
мое бесхитростное счастье.


В младенчества цыплячьем пухе,
в глазах задумчивой старухи,
сложившей руки на груди.
Летят минуты и года…


А значит – ни к чему печаль!
Звезда в окне дрожит и дразнит…
…Но, покидая этот праздник,
я все-таки вздохну: как жаль!..


Виділив для себе ті рядки, які найбільше зачіпили. Світлано, це неперевершено. Читаючи Вас, згадав і Ліну Костенко, і Симоненка, але більше - представників російської поезії(мабуть тому, що цикл написаний російською) - Бродського, і Ахматову, і Цвєтаєву, і Єсєніна, і Пастернака, і Блока, і Рождественського, і Гумільова...
От ніби з кожного взяли по шматочку, і створили таке чудо. Але це не їхня заслуга, а Ваша.
Читав і насолоджувався. Не всім дано так писати. Ви надзвичайно талановита людина.
Дякую Вам. Отримав неймовірне задоволення від прочитання.
16
 
Світлана Себастіані відповів на коментар Макс Дрозд, 17.07.2022 - 13:55
Максе, я надзвичайно рада, що Вам подобаються мої вірші. Ваша похвала така щедра, що мені аж ніяково... apple Згадала вислів: "Краса - в очах того, хто дивиться". Читач завжди співавтор, а тому дякую Вам подвійно!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: