У житті головне – це жити,
Мати добно таку потребу,
Мудрість з глека земного пити
І душею вростати в небо.
У житті головне – любити:
Річку часу, весло і човен,
Вечір, в тишу тугу повитий,
Ранок, піснею птаха повен.
У житті головне стрічати
Тих, хто може латати діри,
Вміти щось із кінця почати,
Не втрачати снаги і віри.
ХІБА НЕ КРАЩЕ?
Війна – підступна тітка, зла.
Вона на щит кладе тіла,
Готує вариво із крові.
А мир..., він просить лиш любові.
Він хоче дім і тепле ложе.
Він так багато всього може:
Вдягнути в літній день морози,
З обличчя визбирати сльози.
У душу музики налити,
В зіницях зорі запалити,
Хмарки розсунути руками,
Книжки засіяти рядками,
Життя продовжити солдату,
Планету на руках гойдати.
Але хтось хоче мати більше,
Топтати волю й гідність інших,
Пиху́ з біди і болю шити…
Хіба не краще в мирі жити?
31.08.22
