Квіти у квітні – нормально: на клумбі нарцис,
Пролісок в лузі, калюжниця – в мокрій долині.
І анемона у парку, в ліску - не каприз,
І у садку алича, мов дівча у хустині.
Тільки ось сніг поміж цвіту – не звичний контент.
Ноги холодні, і очі його - непривітні.
Хто йому видав на вихід у квітні патент?
Чи без патенту зайнявся діяльністю в квітні?
Смуток гойдає у жовтому серці нарцис.
І алича - мов їй цвяха запхав хтось у лоно.
Пролісок змерз, опустив свою голову вниз.
Квітню, у міць одягнись, сонце вирви з полону.
ВЕСНА
Просто весна. Розумієте? Просто весна.
Просто граки прилетіли, розбили морози.
Просто добігла до фінішу днина пісна,
Вийшли зі сплячки луги, ожили верболози.
Просто танцює під Скорика вальс первоцвіт.
Вітер на скрипочці грає, і дощ фортеп'янить.
Шпак викидає у простір із дзьобика гіт .
Лапами заєць об стовбур верби барабанить.
Сонце, лице своє вмивши в ранковій росі,
Блузу вдягнувши медову і юбку з рисунком,
Часто виходить на сцену в блакиті ясній,
Роль головну воно грає у п'єсі "Чаклунка".
Все це весна спричинила - пора отака,
Диво розносить, де ступить і оплесків хоче.
Зорі ясні оселяє в очах козака,
Кличе до танцю любовного серце дівоче.
12.04.23
Такі глибокі спостереження автора 
