А я не плакала, я лиш дивилась в слід,
Як ти ішов далеко і назавжди,
Не зможу я без тебе, ні,
І в цьому моя тиха правда.
Кричала вслід і шаленіло небо,
І блискавки пускало до землі,
Нікого іншого мені не треба,
І руки не потрібні нічиї...
Простила все, забула всі образи,
Ти ж мовчкиподивився і пішов,
Погасли зрі всі і сонце згасло,
Ти іншу для душі собі знайшов.
А я кохала, розцвітала казка,
Я цілувала тебе у вуста,
Тепер уже ніколи і нізащо
Я не кохатиму, не та моя душа.
Але як пригадаю наше літо,
То серце плаче й забуваю я,
Що говорила: "На цім білім світі
Погасла вже любов моя!"
