Оленівка, Оленівка, Оле…
Як боляче, як боляче, як бо…
Довіку пам’ятатиму… Але,
Ще більше пам’ятатиме їх Бог.
Горів-палав у полум’ї «Азов»,
До раю через пекло йшли Сини,
Та не спалити нам до них любов
У божевільнім полум’ї війни.
У наших душах - попіл середмість,
Дим очі їсть на образах святим.
За зраджений «Азов» хтось відповість
І за пекельні муки всім живим?