Де літають її думки, коли він без неї мовчав?
Коли ночами вкривав її оголене тіло?
На помацки проводив пальцями ..і безсвідомо сам здригав...
Від холодної .. гусячої шкіри..
Де літали її думки, коли вона зненацька дивилась вперед ,
Затихала між сміхом з очима пустими,
Потім закривала повіки , робила короткий вдих
І вмить поверталась, як ніби нічого й не встигла зробити ?
Де літають її думки, коли вона забувала про речі про які він казав?
І чому з провиною вибачалась , але дивилась невинно?
І для чого іноді блукала пустими вулицями сама?
І чому зазвичай засинала тоді , коли вже починали співати півні..?
Він часто дивився на неї і не розумів.
Вона й не перечила , казала що достатньо просто сприймати.
Він відчував себе з нею ЖИВІШИМ від всіх ЖИВИХ
Бо усмішка для нього її - то цільові кординати
