Намалюй мені стежку додому
Крізь усі перепони й жахи,
Блок-пости, мінні смуги, кордони,
І глухі бур’янисті шляхи.
Зобрази ту веселку над полем,
Що заграє по бурі війни,
Ті портрети незломлених болем,
Вірних навіть до смерті в огні.
Хай постануть з темпери мадонни
З новим мирним життям на руках,
І розквітнуть надії бутони
В акварельних весняних садах.
Тільки зброя тепер замість пензлів,
Замість фарби червоної кров,
Взяти б гумку й російське нікчемство
Стерти з світу до першооснов.
