А мрії в кожного свої,
як і відбитки пальців,
земні, приземлені, чудні,
високі (у бувальців)...
І то чим вища висота -
тим серце гарячіше.
Яка б не була мерзлота
вогонь душі тепліше
до себе мрії пригорта,
їх сповиває снами.
ЧергОвий день перегорта,
в рядках між молитвАми,
вони здіймаються між хмар
і, пнуться вище й вище.
І знову дня погас ліхтар,
а вітер болем свище.
А мрії в кожного свої,
але є та єдина -
на всіх одна... І, ні війні!
Верніть додому сина...
Верніть! Віддайте! Оживіть!
Чи стане духу й сили?
Хтось цю планету зупиніть...
Впоперек й вздовж могили ...
