Затям, малий, хто такий тато
І що є батьківське крило
Самців на світі геть багато
Твій тато - спраглим джерело
Це він, лампічить твої крила
І він, навчив тебе ходить
Ще надихав життям вітрила
Країну вчив, життя любить
Ми не говоримо про матір
Життю її, добавиш лік
Хтось, устигав про тебе дбати
Щоб виріс гідний чоловік
І звав на поміч ти лиш тата
Коли уже навислі брили...,
Тебе затиснули в лещата...
Устиг..., щоби не розчавили
Затям, малий, якби не тато
Тебе й на світі не було б...
В алмазі безліч є каратів,
Та без огранки він фуфло
Отже, злітаючи ще вище!
І честь, і розум не втрачай
Нехай штормить і вітер свище
Літай..., та тата навіщай
