Ти – крайність постійна, не схожа на інших,
Ти – світло між темряви в різних тонах.
Бажання мого ти розрада найліпша,
Розкручений смерч на голодних вітрах.
Проблема і виклик, знаходження рішень,
Ти – мій землетрус, мій сімнадцятий вал.
А ще – пульсування щоразу жвавіше,
Сторінка життя, де щепились слова.
У речення щемні, в абзаци невтішні,
У стрій піктограм, що в’їлись в папір.
Ти – прояв упертий, подекуди грішний,
Страшний катаклізм і роз’ятрений звір.
Ти – небо багряне, породжене Сонцем,
Розпечений дощ з вулканічних лавин.
Чорнобиль жахливий, караючий стронцій,
Та все ж – не виходиш весь час з голови.
20:36, 29.01.2020 рік.
Зображення: https://samopoznanie.ru
