Війна відкрила очі всім хто спав до цього
І чув лише крізь сон плач скривджених людей
Хто думав, що нічого не залежало від нього
Та намагалися позбутися усіх страшних вістей
Війна уже забрала спокій та життя мільйонів
І кожен другий українець когось втратив вже
Спокійно спать не можемо від криків, стонів
Що раз за разом молять знищить все вороже
Війна так довго не могла сказати усю правду
Багато хто не вірив в те, що треба до кінця
Боротись за своє життя, за волю та свободу
Щоб рідних наших битися могли у спокої серця
Війна це не кінець, вона як паросток надії
Запалює багаття віри в перемогу, бо життям
Навчились дорожити лиш під кулями, у думці
Пролити більше крові ворога по степам і полям
Війна забрала тих хто дорогий і серцю, і душі
Але потрібно знати нам на що готові ми піти
І перемогу гартувати, сни повернути наші
Своє спасіння хочемо у спокої ми знов знайти
Війна, війна, лише вона нас об’єднала воєдино
Відкрила очі, показала, - дуже довго спали ми
Народжений народ наш жити вільно, непокорно
За рідних та близьких ми ляжемо кістьми
Війна, це лиш початок перемоги, боротьби
Ідем вперед, і не потрібно пустих слів надії
Тепер ми точно знаємо який буде кінець війни
Ще трішки, в сні спокійно знов зімкнуться вії
17.06.2024 (Яресько Я.М).
