О,мій Вальмон!
Душі моєї непокірність...
Прекрасний ти,мов Аполон...
Ти все:краса і ніжність.
Твої вуста прекрасні й соковиті,
і ніжна чуйна посмішка твоя...
Тону в твоїх очей морській блакиті,
й моя душа вже більше не моя.
О,мій Вальмон!
На тебе лиш поглянути я смію,
боюся дотиком сполохати тебе,
і лиш про тебе,мій Себастьяне,
я мрію,
в цих почуттях гублю сама себе.
Вальмоне мій,
мене ти губиш
і моє серце в кулаці тримаєш!
Та вірю,що мене колись відпустиш,
бо з кожним днем мене все більше
ти вбиваєш...
