Дорога стелиться розмаїто
Та прокладає у дитинство шлях.
Душу зігріває тепле літо,
А пшениця дозріває в полях.
А срібні роси нас омивають,
Вони зволожують земну красу.
Привітні світанки зустрічають
Смачною кавою з "Тірамісу"...
Сині гори хмари полонили,
Смереки окутали тумани.
Небесні зорі розвеселили
Та провели нас аж до нірвани.
Польові квіти зачарували,
Неповторним ароматом своїм.
Дзеркальні води помандрували,
А Карпати стривожив сильний грім.
Ми мрієм в дитинство повернутись,
І випити дзеркальної води.
До отчого дому доторкнутись,
Залишити в горах свої сліди.
Автор: Віктор ВАРВАРИЧ
Художник: Роман САВЧАК
Саме так, дитинство завжди світле і сонячне для нас в спогадах. А чи залишиться воно у пам'яті таким сьогоднішнім діткам?....
Вірш дуже гарний і Вами оспіваний Карпатський край.
