Як можна самотньою бути,
Коли у тобі живе цілий світ?
І навіть коли повз ідуть люди,
Весна все одно заквітчає цвіт.
Як можливо любові не знати,
Коли твоєї душі – вона тло?
Ні шлюбу, ні пари можна не мати,
Але відчувати, дарувати тепло.
Можна в дешевій сукні співати,
Під небом радіючи квітам у полі,
І під дощем босоніж танцювати...
А можна у шатах ридати від долі.
Хочеш радість відчути? — Радій,
Збиваючи ноги дорогою вгору,
Але на тих оглядатись не смій,
Щоб не згубити щастя із поля зору.
