лиш волошки у ворожках
грають в схованки глибин
лише дном хмільної ложки
заблукати може кпин
там де шепіт чують кози
над слідами божества
де Конфуцій верболозом
позбувається єства
драфт! - не будь рядком спонтанним
будь ремаркою фонтану!
бо як змовкне калатало
жир заллє життя ліхтар
сич до зорь гукне недбало
дощик трапиться між хмар
чорне віяло підхопить
місяць – гострий комірець
для єства волошок - клопіт
для Конфуція - кінець…
https://www.youtube.com/watch?v=VjEq-r2agqc
Чудовий вірш! 
