немов нескошені рясні степи
блукаєм разом по гірськім узбіччі
знаходим чарку радості товар зими
в узварі щастя у донськім обійсті
творивши дари у дарські суцвіття
зложили ми початок в майбуття весни
немов всесхожими в людських обличчях
шукаєм перманентність у жорнах зими
веретено солодів у стійких обіймах
заведуть дар-пісню неохоче вартові
дбайливо-доблесно в гірських Поділлях
не згаснуть вожделенні царські позивні
незрощена любов девійськодолить
у сутінках стражденної доби чуми
ледь радість в усмішці своїй наводить
у гуркоті чудес пансько-чудової зими
в степах підемо босими одначе
зарослі бур'яни узимку стопчемо
ледь в Байройті ділецький борг неначе
зійде у сум'ятті ніж ми захочемо
забуть запеклий дим в війні добряче
у скошених рясних зимовіїх степах
звести добро і щастя в лінію неначе
як вогник вічності в царських домах
немов нескошені рясні степи
блукаємо ми разом по гірськім узбіччі
у сум'ятті зими знаходим час де ми
були щасливими в донсько-панськім обличчі
11.01.2020
