Холодне озеро у лісі, під горою
Кришталь вода, прозора і чиста
І прохолода забирає тіло
Поламане й знівічене у снах
Вода приймає все, без відсторони
Побиті руки і згвалтовані думки
І тушить гнійний біль, десь,
У барлозі знкаліченої, чорної душі
Вона прощає тих, хто того хоче,
І знає всі, приховані, гріхи
Так ніжно хвилі по щоках щекочуть
Що забуваєш "хто" та "що" є ти
Ій все одно, вона дбайлива мати
Усіх, хто ходить по сирій землі
Вона завжди прийме, пробаче, втішить
Холодні ласки всі віддасть свої...