КАЗКА ПРО ТЕ ЯК ЖИЛИ МОНІТОР МИШКА ТА ПАНІ КЛАВІАТУРА.
Жив бив колись о якомусь місти, у якомусь домі, на якомусь столі пан Монітор. Був він, роботящий, стрункий, що там казати зі всіх сторін гарний був молодик.
В тому ж домі жила пані клавіатура, поважна дама, похилого віку, та молоденька панночка Мишка. Працювала клавіатура без зупину. Про все на світи вона знала. Всім давала указівки. Мишка молоденька, шустренька дівчинка. Їй на її погляд поділяли не достатньо уваги в цьому домі, а особливо пан Монітор. Вона мріяла про той час коли пані клавіатура піде нарешті на пенсію, і тоді вони Монітор та Мишка нарешті зостануться один на один…Мишка думала що ніхто і ні підозрює про її мрії, але ж всім і нам с вами також стало зрозуміло що Мишка закохалась. Саме тому при найменшій нагоді вона намоглась бути Монітору корисної, і нашкодити Клавіатурі.
Клавіатура не один рік жила на цьому світи, служила вірою і правдою ще старому батьку Монітора, а Мишок повідала, трьох це точно. І всі вони намагались занять її місце, але тому вона і живе довше за усіх на цьому столі, що мудра. С кожною з них вона рано чи пізно домовлялась. Когось просто ставила на місце, с кім ось просто розмовляла по доброму, стомилась вона від цей боротьби, саме тому вона рішила провчити цю молодесеньку дівчину.
Добре Мишка – сказала вона, завтра я зроблю вигляд, що погано себе почуваю, а ти попрацюй. Якщо ти впораєшся без, мене – посміхнувшись сказала вона, я піду. Але ж май на увазі на моє місце обов’язково прийде інша, молода та гарна.
Хм, відповіла Мишка – я, обов’язково впораюсь і ти підеш геть.
Мишка з ранку взялась за працю вони вдвох з Монітором зіграли в шахи, слухали музику …Але тут терміново потребувалось печатати казку «Про Монітор та Мишку»…і вона робила помилку за помилкою, Монітор котрий завжди був чемним почав сердитися на Мишку робити її зауваження. Казати про те, що терміново потрібна нова молода Клавіатура. Праця зупинилась. Він відмовився працювати вдвох с цією особою…
Мишка страждала, вона збагнула що вона утворила. Якщо її не вдасться умовити пані Клавіатуру, яка їй давала хоч іноді бути головною, повернутися, прийде нова молода і тоді вона геть не буде потрібна. Тому Мишка, а вона не була дурною. Попросила у пані Клавіатури пробачення, і стих пір живуть вони всі дружно, і більш ні коли не сперечаються про те хто ж головний. Мишка на все життя запам’ятала кожен повинен виконувати свою працю сумлінно, і відноситися до друзів с повагою.
