Кар,кар,кар-ворона каже кар!
Як така чорна і без чар.
Ворон він чорнявий і сильний.
І свахи сороки вже прийшли.
Веселіться ворони й сороки,
Веселіться ви білобокі.
Наречена не в білому нівроку,
а сороки скрекочуть собі збоку:
"Чом сумна незнає і сама,
ми гулянку робим хоч куда!"
Не сумна ворона,
чорна корона,чорне вбрання
і в короля.
Заспівали круки і заграли звуки
дерева сумного і вітра.
А сороків звуки і воронів гуки
розійшлися всюди хоч куда!
