Я так тебе чекала весно!
А ти мене не хочеш пожаліть,
А я тобі признаюсь чесно,
Так сильно хочеться тепла хоча б на мить.
Ось ти прийшла і знову сипле сніг,
І дощ холодний, прямо у лице,
А я у сні впаду тобі до ніг
Попрошу сонця, що тепло несе.
Коли ти вже прийдеш в зеленому вбранні?
Уквітчана забутими квітками?
Коли вже пролунають пташині голоси?
Та трави ще засипані снігами...
І ми усі тебе благаєм весно!
Згадай яка є справжня ти!
Іди до нас! і обережно
Усю природу рідну, собою розбуди.
