знову написала відповідь тобі...
ти не прочитаєш... я не хочу... ні...
тебе не турбує,що там у вікні...
ні я не ненавиджу хлопчиків-рабів...
ти не прочитаєш, пізно вже було...
що ж тобі сказати? в серденьку цвіло...
тебе не турбує світло у вікні...
я вже не сумую... ні, не треба... ні....
зранку прочитаєш, там чогось було...
зранку посміхнешся, ще не зацвіло...
знову буду плакати, дивлячись в вікно...
та чомусь минає серденько воно....