Справжня любов буває тільки раз. І коли вона приходить, ми легко її втрачаєм. Не всім вдається її спіймати, бо не всі знають і не всі замислюються...
Ти можеш привернути увагу, навіть закохати її але ти ,не думаєш, що внеї може бути хтось...інший, ближчий до серця. і коли на рушник-щастя стане вона, а поряд з нею не ти, тоді все розумієш. і так хочеться виправии свою помилку, але вже пізно - час неповернути, і не зіпсувати ж щастя нової сім'ї, не знищувати її мрії...надії...Просто побажати щастя і кохання, але це так важко! Думає, краще померти, щоб не доводилося терпіти ці муки, прожити життя недумаючи про нього...
А так гірко, коли в одну, чудову хвилину...ти...зустрінеш...його...
Ти незнаєш, що буде далі. Надія помирає остання! Можливо і не з ним судилося бути, невже любов на все життя? Рано чи пізно, всеодно мине кохання, коли зустрінеш свою долю, свою любов. І тоді замисишся над тим, що було б, якби тоді...самогубство...Зрікласяби щастя, і залишила свою половинку страждати, нерозділивши кохання з тобою...
