Здавалося б є сонце і земля,
і рідні люди завжди ждуть на тебе.
Є мрія,доля і твоє ім"я,
є зелень саду і блакитність неба.
Здавалося б усе для щастя є,
та тільки дехто цього не побачив.
шукає щось усе життя своє-
йому весь світ цю помилку пробачив.
Малюють люди мрії чарівні
самі ж їх потім часто розбивають.
та очі знов запалюють вогні-
і десь у серці мрії оживають!
Здавалося б ми вільні обирать
і можемо найкраще завжди мати,
та треба тільки дуже добре знать-
що відпустить,а що в душі тримати.
А щастя-це і є усе життя,
здавалося б не мить ,а ціла вічність.
Це в серці надважливе почуття,
воно:тепло і ласка,і величність!
