Повірило натхнення у людей,
І тихо враз на землю опустилось.
Ходило від дверей і до дверей,
Віталось і в життя до нас просилось.
З собою вірних друзів привело :
Любов,удачу,успіх і надію.
І мову враз про щастя завело,
Де б кожен міг здійснити свою мрію.
А люди у турботах і бігах,
Нежданним гостям просто не відкрили.
Ішли свій шлях на зігнутих ногах,
Шукаючи все те,що так хотіли.
А наші друзі в пошуках нових,
Заходили і далі в кожну хату.
Щоб тим, хто душу відімкне для них,
Віддати долю: світлу і багату.
Вони так ходять довгії літа,
Шукають новий дім за кожним рогом.
І стежка їхня вічна й золота,
Закінчується в нас перед порогом.
