Ось я стою пред царськими вратами,
До виносу Святині плине час.
Згадав, де словом, думкою, ділами
Прогнівав Бога та грішив не раз.
Зажуру знов душа моя відчула:
В гріхах я необачно утопав.
Це перейшло, позаду і минуло…
Я з покаянням прощення дістав.
Духовна легкість стала прибувати,
І намір не грішити я прийняв,
Ділами праведними наверстати
Те, що колись з гріхами я втрачав.
Отримав я благий кредит довіри,
Що по ділах своїх не заслужив.
По Божій милості черпаю сили,
Щоби по Заповідях Божих жив.
Як запоруку вічності із Богом,
Для зцілення недуг, які терпів,
Йду до Святої Чаші із поклоном
І причащаюся Святих Дарів.
11.08.2010р.
