Не суди невинних за старі образи.
Не свари незрячих за немиті руки.
Не кляни немудрих за тупі прост́упки…
Глянь лише наліво, сплюнь гріхи три рази…
Не зважай на інших, ти ж бо між галактик.
Не напружуй руки, упади в обійми.
Завари нам кави і присядь… не стіймо.
Не кажи, що зранку ти боїшся мряки…
Поцілую в очі і прийму спочити.
Поспимо удвох ми калачем до спини.
Не сприймай відкритість весело (на кпини),
Бо в моєму серці поселилась ти.
Відпусти ж минуле у стрімкий політ.
Я тебе тримаю. Не впадеш ніколи.
Ти всесильна, знаю! Озернись довкола.
Все в твої руках. Скільки ж бо тих літ.
*прост́упок - провина
в укр. мові нема слова "поступки", є "вчинки", так само, як і "по старим образам" - калька з рос. мови, правильно сказати в даному контексті "через старі образи".
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трояндо - це красиво написано, чи не перша спроба філософії, бачу Тебе також потягнуло на роздуми, в Тебе вийшло, як на мене, тільки є одна опечатка, - третій рядок зверху "не клени", заміни на "не кляни"
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну це не перша спроба філософії взагалі-то...
Дякую, любе Сонечко!
