А кров не пролита була, так ми ж їх тоді пожаліли,
Хотіли все мирним шляхом, а вийшло, що нас обдурили.
Стояли і в сніг, і в мороз, до нитки колись намокали,
А вийшло усе, як завжди – тоді ми про це ще не знали.
Обіцянкам вірить дурак, виходить, що ми такі були,
Прийшовши до влади – ураз обіцянки всі позабули.
Ці руки не крали нічого, нічого однак не зробили,
Народу не дали нічого. Навіщо? На нас вже забили.
А потім і другий прийшов, що так ми його не хотіли,
Згадав він минулі роки і вже багатьох посадили.
Героїв не знають своїх, в героїв звання відбирають,
В них Сталін і Ленін – герой, тиранів вони прославляють.
А кров не пролита була, а може вже час і пролити?
Піднятись народом усім, за всі їм гріхи заплатити?
Вони не відчули народ, так може вже треба відчути:
Що гнобити вільний народ пора їм навік позабути!