О батьківщино-батьківщино,чому все сталося ось так,
Чому батьки живуть не поруч,а на різних поясах?
Жінки відправились в неволю,щоб було чим кормить малеч,
Чоловіки же на дві зміни,вернуть борги і камінь з пліч!
Пройти кордон,щоб не дізнались,про не чисті паспорта,
Вкриваючись гарячим потом,шалено б’ються їх серця,
Приїхали і зрозуміли,немає їм куди тут йти,
Ні мови,ні житла,ні грошей нікому не потрібні ви!
Живуть їх п’ятеро в кімнатці два-на-два,
А що робити,в них немає іншого житла.
Тут кожен плакав дивлячись на фото рідних,
Здирали руки в кров,щоб вийти з бідних,
Їм треба все відправити сім’ї,
І як завжди,не залишивши нічого собі.
Ось так працюють наші,сестри,матері,жінки,
Ми розміняли все щастя на гроші,
І приїхають,нажаль,вони частіше на-вінки,
А ніж на щось хороше….
Так, нажаль - це проблема всієї України... Сотні розбитих сімей, скалічених життів, розбещених дітей, які думають, що нікому не потрібні А хто винен? Влада?...
Таті відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00