Кума, кумові моргнула, виходячи з льоху:
- Ви, що, куме, знов до Ганьки ходите потроху?
- Та ні, кумо, то плітки все... брешуть люди здуру!
- А, чого ж ви їй привезли гички цілу хуру?
- Бо у неї бик є, гарний, а у нас - телиця...
Як "потреба" буде - пустим...Життя, як криниця...
Цим хотів спинить розмову, - та кума, як муха,
Знов, за мить, задзеленчала біля його вуха:
- А за що ж ви їй так часто привозите дрова!
- Звісно, за бика, що ще дасть - як мукне корова!
- Тож, бик файний поблизу є, - у ваших сусідів!
- Гой, не рвіть моє, ви, серце, - він же без флюїдів!
Повела кума бровами, щось своє згадала, -
Ліктем кума підштовхнула, думку доспівала:
- Ваша cуща правда, куме... Флюїди - то сила, -
Від їх чарів виростають і роги, і крила...
айда - кума! 
