Переклад вірша автора «Клубу Поезії» під ніком Ю
Я знову в паспорті зміню лице,
і підфарбую вуса чимсь чорненьким.
Життя обіймів здавлює кільце.
Дитинство бачиться далеким і дурненьким.
Вже дві третини є, а там як ляже масть.
Якщо не буде в долі злобних жартів,
то буду далі радо красти я
в життя хвилинки, бо хіба ж воно не варте.
Ось окуляри вже повісив я на ніс.
Ось ниє спина, де раніше не боліло.
Це в полосу вже зрілості я вліз,
де сперечаються частіш душа і тіло.
Втомилось тіло, сили вже нема.
Душі до нових півнів ще гуляти.
Приваблює все менш яскравість барв,
і не хвилюють вже парфумів аромати.
Та думатиму, що іще не раз
всміхнеться мені щастя під цим небом.
Жаль в молодості не зустрів я Вас –
пройшли Ви стороною десь повз мене.
автор: ю
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135361
Возрастное...
Я в паспорте опять сменю лицо,
И бороду подкрашу черной тушью.
Сжимает жизнь объятия в кольцо,
И детство кажется такой далекой чушью.
Две трети пройдено, а там как ляжет масть,
И коль судьба не приготовит злую шутку,
Я буду с наслажденьем молча красть
У жизни хоть секунду, хоть минутку.
Уже очки повисли на носу,
И спину ломит там, где раньше не болело.
Я в зрелости вползаю полосу.
Все чаще в спор душа вступает с телом.
Душе б гулять всю ночь до петухов,
А тело упирается, устало.
Не так волнуют запахи духов,
И яркость красок привлекает мало.
И все же, буду думать, что не раз
Еще мне будет счастье под луною.
Я в юности так и не встретил Вас...
А Вы прошли другою стороною...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Марічко!
Вірші російською не читаю - їх є кому писати і читати. Вистачило б часу хоча б на написане українською.
Та іноді натрапиш на щось таке, що знаходить відгук в душі, і хочеться тоді переказати те рідною.
