Я себе у собі заховала,
Щоб ніхто не спромігся знайти…
Мені люду бувало так мало,
А тепер я руйную мости.
А тепер зачинила я серце
На великий залізний замок.
Хтось присипав життя моє перцем –
Так гіркотно від тьмяних думок…
Я зробила із посмішок грати –
Не дістати за ними мене.
А колись так боялася взнати,
Що самотність душі не мине…
А тепер за важкою стіною
Персональний самотній оркестр.
Знаєш, легко мені із собою...
Та над щастям поставлено хрест.
26.11.06
Буває так, що ти ще не готова
Відкрити те, що носиш у собі.
Тоді приходить ТОЙ, ЩО ЙДЕ З ЛЮБОВ’Ю,
І серце загорається тобі...
Ти раптом починаєш розуміти,
Що ти САМА,
Що ти живеш в імлі...
Неждано в серці вибухають квіти,
Нестримно в небо хочеться злетіти
За небокрай, подалі від землі...
Оценка поэта: 5 Не ставте на щасті хрест!!! Ви ще досить молода і у Вас усе буде добре і навіть краще ніж у інших. Я Вам цього бажаю. А вірш дуже гарний, мелодійний.
05.05.2007 - 10:44
Хучонок : дякую за допомогу
трохи змінила
05.05.2007 - 00:48
Loly : это - временно, пройдет, и снова будет хотеться жить до потери пульса))
04.05.2007 - 21:25
: Ось..так легко мені із собою?/ Та на щастя поставлено хрест
04.05.2007 - 19:49
Хучонок : дякую зі відгуки!
та зауваження ваші не приймаю. адже перший варіант не підходить до попередньої строки, а другий, здається, невірний граматично. може ще хтось запропонує?
04.05.2007 - 09:06
Zeratul : "Тільки щастЮ поставлено крест."
Просто нет слов - ставлю "5", а мог бы, так поставил "6"
