Квітує весна, сходять роси, -
На вишнях фата біла-біла,
Та котяться пам"яті сльози
До стежки, що Осиротіла.
Ні суму, ні сліз не спиняю -
Хай ллються з душі через край, -
Хай пам"ять торкнеться, згадає,
Чорнобилем спалений рай...
Відлинули ті "перегони",
Та й досі лунає їх дзвін, -
Ніякі вітри-вітрогони
Не здмуть того лиха заслін!
Воно обняло кожну шибку,
Сховалося в кожнім дворі,
Спалило ту рідну стежинку,
Що мрії вела на порі...
О, краю мій, найчарівніший , -
Не думав ти й гадки не мав,
Що вирок собі, найгрізніший,
В долині своїй будував...