Кружка п'янкого Глінтвейну,
Зігріла долоні та кров,
Зі вчора залишила гущу кофейну,
Де хтось нагадав на любов.
Я зранку дістала вчорашні бажання,
Які в мені змалку живуть,
Сьогодні я мабуть уже не остання,
Бо ззаду мене чую звуть.
Я хочу нарешті відкрити долоні,
Зірвати блискучі замки,
Хоча мої руки солодко-солоні,
Бо їх цілував вчора ти.
Я крейдою мрії свої намалюю,
Нехай про них знають усі,
Не бійся, мій рідний, я тебе чую,
Хоч тихо лежу на росі...
Хорошое стихо. Мой скромный совет, чтобы не сбился ритм, может добавить "так" в значении "да" в строку:
"Я крейдою мрії свої намалюю,
Не бійся, мій рідний - так, я тебе чую..."
Но решать конечно Вам, как автору
Gerasimova Alyona відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00