Я стільки днів весняною порою собі малюю сонце на вікні...
Виводжу пальчиком ,даровані тобою, щасливі і короткі дні...
Малюнок дивний з радісним обличчям, немов дитя я принесу тобі!!!
...це знову сон...і це мені все сниться...і твої рідні очі голубі...
Періщить дощ по моїм підвіконню,в гарячім серці залишає слід,
і кілька капель я зберу в долоні ,спинивши їх направлений політ...
І терпкий солод твоїх губ гарячих я розмішаю з холодом очей...
Нехай душа моя змордована поплаче у сутінках недоспаних ночей...
