Інколи любов це тиша,
погріб нерозкаяного серця,
і тихенько наче миша,
повні спокою відерця.
Любов це теж страждання,
коли серце ріже як ножем,
обтина крила нашого кохання,
і відчаєм недоказаних теорем,
Серця ламаються,
під натиском обставин,
звязок із всім втрачається,
все більш і більш прогалин,
змиритись неможливо з цим,
і це закінчується одним,
вкрай поламним життям,
або цвітом нових почуттям...