Не все так просто у житті,
Усе хоч і просте по суті,
Та вибір править на розпутті,
Любов в трикутника куті.
Здається легко, та де там,
Коли не стримні знов бажання,
Твої несуться поривання,
І глузд не важить ні на грам.
Як тут за крок до щастя твого,
І бачив і торкнутись міг,
Периступи лише поріг,
Та знов за мить уже нічого.
Змиритись серце не воліє,
І розум раб його чомусь,
Надію дала, та комусь,
У муках серце далі мліє.
Коритись випадку, чи долі,
Не можу, стану цих речей,
Побач це в відблиску очей,
В них почуття заспрагли волі.
Та марно це і не помітять,
Не цінна справжність, тут обман,
Не розпочатий ще роман,
Думки вже дуже в гору мітять.
Потрібно відпускати руку,
Як вчора більше не буде,
Цей біль і смуток теж пройде,
Прожито ще чергову муку.
29 листопада 2007
