Закінчився в тижні
Робітничий час
І субота кличе
Потрудитись нас.
Я спішу на поїзд,
Їду у село,
Подумки клопочусь,
Що там вже зросло
На городі нашім,
Чи вже є плоди,
Чи ростуть погані
Знову бур’яни?
Як там та хатина,
Що нас всіх прийма?
Жде як сиротина
В будні дні вона.
З поїзда огляну
Я свій рідний край,
Промайнуть порядно
Ліс, поля і гай.
На зупинці вийду,
Полем перейдусь
І дозорців стріну,
Що коней пасуть.
Заіржать ген коні,
Тут для них пашня,
Добре в цім загоні
Дожидатись дня.
Стріну трудівничих,
Що додому йдуть,
Їх вітання звичні
До роботи звуть.
Запахом рослинним
Вітер ось задув,
Нахилив билини,
Польову траву.
Пригадаю знову
Я далекий час,
Наче мчав на волю
Я сюди не раз.
Тут були й зостались
Сутінкова тиш,
Зорі ясні, далеч
І шумить комиш.
Тут цвіркочуть любо
Влітку цвіркунці,
Душу приголублять
Співи знову ці.
Ластівчиний щебіт
Чути тут сповна
І гусиний ґелґіт
Біля озерця.
Закипить робота
У суботній день
В польових полотнах
Трудівних людей,
Щоб прекрасно квітла
Навкруги земля,
Щоб родила збіжжя
З щедрістю вона.
Тут і я працюю
У суботні дні,
З цього не жалкую,
Добре тут мені.
24.06.2011р.
