Скажи чесно без фальшивих фраз,
Що за почуття єднають нас?
Дружба, кохання чи любов?
Але ми без слів разом знов.
А я визначеності у відносинах волію,
Тільки про тебе днями і ночами мрію.
Благаю, не муч, поясни мені одне-єдине
Хто для тебе я? У відповідь посмішка, як в дитини
Ти випробовуєш мене та моє терпіння,
А я мовчу, прошу у Бога благословення.
Порівнюю тебе з вільним гордим птахом,
Уявляю, що відлетиш і наповнююсь страхом.
Ти заспокоюєш, лікуєш рани душі,
Я схиляю голову на плечі мужні твої.
І все здається далеким, неважливим,
Ось в такі хвилини стається диво.
Ти ніжно-ніжно торкаєшся мого волосся,
Ніби перебираєш в руках золоте колосся.
Я поступово тану на очах твоїх,
У безповоротно наступає море втіх.
Місяць і зорі світять у вікно,
По нашим вустам тече вино
Почуттів, що між нами зародились,
Скажеш: «Кохання між нами розлилось
Своєю повноводною рікою,
Будь завжди і всюди зі мною»
На що відповім усмішкою негучною,
Ти зрозумієш без слів. Я з тобою.
