Я зрозуміла просту істину, не знайдену моїм «Пілатом»
Абсолютно все одного кого (мені), аби лиш обійняти.
Аби своє тепло вручити у дарунок (без повернення)…
Таку ось просто істину відчула (у своїх легенях) я.
Я зрозуміла прості речі, не розтлумачені оракулом.
Мені б в руки дати (перо) силу, щоб володіти словом й знаком.
Аби писати непізн́анні істини, повідати народу.
Таким речам я буду вдячна, як таланту (і природній вроді)
Я зрозуміла, що складного у людських незримо-світлих душах:
Це унікальність і потреба в дотику до потаємних глушин.
Не віддзеркалює в інтимних люстрах темнота чужих думок,
Де примітивна хтивість з найбайдужістю зняли переполох.
Та в поміч виступати мають не міфічні сили і герої.
Повинен сам ти зрозуміти (і відчути) – хто ти, хто він, хто я.
Свої шляхи-портали в підсвідомість відкривай лиш добротою.
Тоді оракулом поміж незрячих буде світле серце тв́оє.
Я зрозуміла, що складного у
людських незримо-світлих
душах:
Це унікальність і потреба в
дотику до потаємних
глушин.
Не віддзеркалює в інтимних
люстрах темнота чужих
думок,
Де примітивна хтивість з
найбайдужістю зняли
переполох.
Досить цiкавi i правдивi думки...
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
оботриЕ
