Засинало втомне думками місто,
Коли я лишень ішла додому,
Розсипало ліхтарів намисто
Навертаючи на думи більшу втому.
Лише пси бродячі
«Мають діло» з опівнічним перехожим
Навесні вони такі невдячні
На людей простих занадто схожі.
Б’ється серце , як листок тріпоче,
Напиваючись нічним повітрям,
Наче із грудей зірватись хоче
Й полетіти із торішнім листям.
Якби мені «вчора» відпустити
Так щоб не забути про «сьогодні»
По собі , щоб двері не закрити,
Якщо всі важливі «за і проти» згодні.
