Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прибулець: Просто роздуми… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ олічка, 11.10.2011 - 09:35
Цікаві роздуми.... Я б сказала, коли здається що хочеться провалитися крізь землю. Не смійте так думати!!! Одного разу я подумала... і навіть побажала померти... говорила в тишину різні речі...і просила собі будь якої смерті. Та одного ранку я піднілася з ліжка і подумала що цей день настав!!! так і сталося... я ледь не розбилася на автомобілі...це була сила Божа!!! Він врятував мене! Але, до чого я виду...в хвилини нещастя не бажайте провалитися крізь землю...думайте про чудові хвилини в житті які з вами траплялися, чи просто не залишайтеся на самоті!
Прибулець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую в мене вже цей настрій минув
Samar Obrin, 29.09.2011 - 01:12
Наразі окрім рідних не бачу нікого... вот в этом твоя проблема. И ещё: не нужно сползать к тому, чтобы женщины утешали тебя и возвращали к жизни. Прибулець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Просто розумієш, якби в мене була кохана дівчина - я б і не бачив цих проблем... На жаль на любовному фронті в мене одні невдачі... Хоча ти правий, зараз це виглядає як проханння пожаліти мене... Хм, тоді пішло воно все до біса, я відомий друзям оптимізмом, таким і буду)) а кохання саме складеться)))
Olechka, 29.09.2011 - 00:21
коли добре оглянутись, то завше знайдуться ті, заради кого варто жити і тримати удар
Прибулець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наразі окрім рідних не бачу нікого...
Ромко Мiшлi, 28.09.2011 - 23:55
Треба знайти ту iскру, яка робить "життя Ваше життям саме Вашим", ви просто не бачите. I всi ми неповторнi.
Ромко Мiшлi, 28.09.2011 - 23:32
Я теж звертаюсь до роздумiв...щирих з душi записiв.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274521 не буду починати дискусiю на цю тему. Цi всi питання, риторичнi чи нi, проблеми просто треба пережити. Самому пережити, неповторним iндивiдуальним життям, переступивши ступiнь вгору."" Прибулець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А якщо вважаєш проблемою власне житття? Як це пережити?
Samar Obrin, 28.09.2011 - 23:15
Можно пуститься в длинные рассуждения, призвать на помощь все "почему?" и т.д. Можно даже отыскать ответ. Но что изменится? Ничего. Почему всё так плохо? Я и сам, друг, нашёл больше повода к печали, нежели - к радости. Да, во всей жизни. Именно в той, которую мне предлагают. - Чему они так рады? - спрашиваю я себя, когда вижу сверх-счастливых людей. - Нежели они не ВИДЯТ? Теперь уже всё равно, видят они или нет. ответ из прошлого: "Причины появления пессимизма заключаются в том, что: 1) самые могущественные и чреватые будущим инстинкты жизни до сих пор были оклеветаны, вследствие чего над жизнью нависло проклятие; 2) возрастающая храбрость и все более смелое недоверие человека к современному миру постигают неотделимость этих инстинктов от жизни и становятся лицом к лицу с жизнью; 3) процветают только посредственности, вовсе не сознающие этого конфликта, что более одаренные, напротив, вырождаются, и как продукт вырождения восстанавливают массы против себя,— что, с другой стороны,посредственность, выставляя себя как цель и смысл жизни, вызывает негодование (что никто не может больше ответить на вопрос — зачем?); 4) измельчание, чувствительность к страданию, беспокойство, торопливость, суета постоянно возрастают,— что подверженность всей этой сутолоке, так называемой «цивилизации», становится все легче, что единичные личности перед лицом этой ужасающей машины приходят в уныние и покоряются." Прибулець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цілком згоден... Але не хочеться коритися, хочеться вірити, що можливо колись буде краще... Але ця віра настільки слабка, що помирає, навіть не народившись.
otshelnik, 28.09.2011 - 23:03
до боли знакомое состояние души... если вдруг найдешь лекарство - поделись
|
|
|