Як не дивно, мені вірш не здався трагічним. Ваші рядки такі спокійні і вріноважені. Від відсутності кохання до чоловіка, ще ніхто не вмирав. Тому що є ще так багато різновидів любові. Кохання дуже часто - це біль і розчарування. Іноді краще щира і надійна дружба і повага. Більш того кохання дуже часто як хвороба і залежність не тільки від іншої людини, але й від свого організму. Людина від народження вільна і саме вона вирішує бути вільною чи рабинею.
Маю на увазі духовне рабство перш за все...
Вірш сподобався!
