А чому б мені не вдаритись у політику? При чому, з розгону вдаритись, проломити лобом кремезні стіни верхорадівських мандатів та державного неспокою і встановити власний порядок у країні. Або ні, не вдаритися – пірнути тихенько щучкою, пропливти карасиком у куширах депутатських матюків, а потім як метнути ікру правильних рішень та необхідних законів!
Сказано-зроблено! Довго думав і метати ікру спочатку вирішив із «жовтими». Воно, знаєте, і колір приємний, і люди, здається, надійні. На першому зібранні наш лідер повідав про недалеке і надзвичайно світле майбутнє України. Пам’ятаю дослівно: «…і потече безкоштовний газ по золотим трубам у кожну хату, і прийде до Вас червона ікра великими пластами на хліб, і перестануть пенсіонери бути вегетаріанцями». Завернув наш лідер здорово, але якими шляхами те все буде вирішуватися, на жаль, не сказав.
Далі пішли незрозумілі розмови про коаліцію. Прикинувши, що слова коала та коаліція, мабуть, спільнокореневі, я запідозрив зв'язок «жовтих» з австралійською мафією. Зрозуміло, не допоможуть вони мені стати політиком. Кинув їх відразу.
Наступними на шляху урядовця-початківця були «зелені». Мене завжди вабив колір весняної травички, адже хоч і простий я хлопчина, але в душі трошечки поет і безмежно люблю все живе.
Перше засідання було надзвичайно цікавим. Я відразу ж вступив у партію, отримав партквиток (звісно ж, зеленого кольору), пригостився зеленим чаєм і залишився цілком задоволеним морально та фізично. Але на другому зібранні мені насильно запропонували очистити вулицю від сміття шляхом мітли плюс опрацювати паркан на дачі нашого шефа. Згоди не дав. Тому і вилетів з партії, як і влетів – щучкою.
Не така вже й проста штука та політика. Але ж депутатське крісло – то ласий шматочок, тому стіни треба пробивати далі. Та я вже не знаю, в якому напрямку бити. До блакитних? Назва щось підозріла. До червоних? Були вони вже при владі років …цять тому. Чорні? Чи може бузкові?
Час іде, а у мене в кишені вже ціла райдуга партквитків. А скільки ж їх іще, отих партій, фракцій, блоків, союзів? І куди мені врешті-решт примкнути, як воно всюди порядку немає?
