Гірким прощанням скроплена душа,
Й сліди великих згустків крові.
І болем втомлена ж вона...
Я ж не шукаю правди в слові.
Стікаю відчаєм по скроні,
Я ж не знайду потрібних фраз.
Журбу плекаю на долоні,
Я всім забуду і мільйон образ.
А біль так важко приховати,
Чуже життя - й чужа дорога.
Ти зрадою їх будеш обмивати,
Розіб'є все ... нічна тривога.
Сьогодні ж я не взмозі зрозуміти.
Там де любов колись іще буяла,
Як це можливо в мить усе розбити?
Щоб заметіль... й зима німа стояла.