Рожеве мереживо у ранньому вікні
В моїй кімнаті хвилі метушні,
Але вони лише доповнюють
Настрій кімнатної нудьги.
І дарують тепло мені
Дивлюсь на небо сонного світанку
Все ніби тане у очах
І знову сонце на моєму ганку
Те що сіяло колись у ніжних снах
Цей світ доповнює мій день
Горить яскравими вогнями
Кімнатний звук тихесеньких пісень
Який лунає знов між нами
Багато явищ дивують людей
Вони їх просто не розуміють.
Чи просто радіють існуванню речей,
які навколо природньо старіють.
Час проходить та є щось вічне
заради цого варто тлумачити
все, що пров'язане з таємницями світу.
Жаль, що не всі їх можуть побачити.
У співавторстві з Тетянкою-Еволюціонеркою
Вибаче незграбу, якщо ненароком образив Вас!!! То просто думки в слух! У мене таке буває, дивлюся на яєшню і рояться рими про "очі кольору ванілі"!!!
lena_white відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні не образили , все добре) нічого страшно, я ж сказала , що кожен цей вірш розуміє по різному і це добре і справді-це глибокий вірш , тому для вас він відкрився не так як для когось іншого,як бачите він в мене один такий і він мені подобається. Знаю , що є такі дивні і цікаві люди ,як ви .Дякую за коментарі
Якщо довго дивитися у вічність, то вічність починая дивитися у Вас!
Не варто тендітно-юному створінню, гратися із безоднею... Це я так, навіяло.
А вірш глибокий, сподобався!
lena_white відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Велике спасибі, але ви мабуть не до кінця зрозуміли мій вірш. Кожен розуміє по різному
То просто думки в слух! У мене таке буває, дивлюся на яєшню і рояться рими про "очі кольору ванілі"!!! 
