Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лариса Омельченко: Похоронка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк, 03.02.2012 - 21:32
Аж мороз по шкірі - "птаха мертвого", у "трухлявині зморшок"... Я глибоко вражена. Просто сильно!!!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світанку, що відчули, поспівчували...Коли мені було 17 років, я написала в Латвію листа. Відповіли з військового комісаріату: мій дідусь перепохований у місті Добеле, біля залізничного вокзалу. Так і не була я там ніколи. А зараз - чи хоч є там що?..
Андрей Шаповалов, 02.02.2012 - 09:19
Не добавить, не убавить. Сильный образ похоронки за иконкой. Зримо и по существу...
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Андрію, дуже вдячна, що зрозуміли!
Ольга Струтинська, 02.02.2012 - 00:28
Прекрасно Лариса хоч і боляче за молоде обірване життя.Та Ваша пам"ять подякою тому безсмертному подвигу.Дякую.
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...А бабуся прожила до 85 років, у кімнаті висіли два портрети - поруч - його і її, і вона називала його "мій хазяїн".Це було для неї - найвище, найкраще, найповажніше!..Дякую, Олю, що завітали. Леся Геник, 01.02.2012 - 23:10
Слів бракне... заточилися у горлі... І мурашки... мурашки... мурашки по всьому тілу... Сильно передали!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесю, і таки справді - мій дід, Іван Михайлович Олійник, помер від ран у Латвії, в 1944-му, коли йому було 37 років...
|
|
|