я знов не бачу сенсу жити, життя - це пустота насправді, і рвуться в ньому вже всі нитки, а ти ще віриш клятій правді.. ти хочеш плакати?де сльози? віддай мені..я заберу їх... в душі залишу тільки грози, бо вистача мені своїх...
ID: 312577 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 09.02.2012 16:43:44 © дата внесення змiн: 09.02.2012 16:43:44 автор: MNKA
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie