Свіча, молитва, покаяння, Хрест,
Схиляю голову перед Розп’яттям,
Не ради звичаю роблю цей жест,
Земні поклони більше, ніж заняття.
Дивлюсь на розіп’ятого Христа,
На серці за минулим жалкування.
Пригадую як я життя верстав,
Мов на долоні всі мої діяння.
Лягла на них сумна печать гріха,
Розгледіти яку я не старався,
Про те, що звіт я дам за всі діла
Своєю совістю попереджався.
Безплідне дерево Господь прокляв,
Що то за користь від одного листя,
Подібним до смоківниці я став,
Плодів нема, лиш пишністю гордився.
Поплач засмучена, душе моя,
Зміни життя і доклади старання,
Поглянь на розіп’ятого Христа,
Заради тебе всі Його страждання.
Щоби тебе спасти, терпів Христос,
Приниження прийняв Він без вагання.
Весь в ранах, насміхався з Нього хтось,
А Він все зніс, моливсь без нарікання.
29.02.2012р.
