Бачив, як лице твоє палало
Коханням до мене,
Шалено пристрасть шукали ніжні руки,
Тріпотіли, шепотіли, марили губи.
Хіба спогади такі
Не тішать чоловіка?
Ти не кохаєш більш мене,
Хоч щиро кохала,
І цим ще тоді
Мені вічний привілей дарувала –
Можливість думати про тебе.
-----------------------------------------
I have seen thy face aflame
For love of me,
Thy fair arms go mad,
Thy lips tremble and mutter and rave.
And - surely -
This should leave a man content?
Thou lovest not me now,
But thou didst love me,
And in loving me once
Thou gavest me an eternal privilege,
For I can think of thee.
